Діти і комп'ютер

У сучасному світі комп'ютер є своєрідним "інтелектуаль­ним знаряддям", що дає людині змогу вийти на новий інфор­маційний рівень. Його можна розглядати і як сучасний засіб діяльності старшого дошкільника. П'ятирічна дитина прояв­ляє великий інтерес до комп'ютера — його будови, функцій, можливостей, різноманітних комп'ютерних ігор.
У цьому віці малюк здатний свідомо обирати спосіб дії, приймати особливі умови, які пропонує комп'ютерна технологія. Це стає можливим завдяки розвитку в дошкільника символічної функції наочно-образного мислення. Працюючи на комп'ю­тері, дитина шостого року життя діє з наочними екранними образами, яким надає ігрового значення, переходить від звич­них практичних дій із предметами до дії з ними в образному плані (уявному, модельному, символічному). Освоєння ком­п'ютерних засобів формує в дітей передумови теоретичного мислення, здатність свідомо обирати спосіб дії, спрямова­ний на розв'язання завдання, а також особистісні якості, здатність працювати в індивідуальному темпі. Дитина, яка оволоділа елементарною комп'ютерною технологією, краще за інших здатна розмірковувати, розв'язувати задачі у внут­рішньому плані, почуватися компетентною.

Доцільно ознайомити дітей із можливостями викорис­тання обчислювальної техніки в науці, техніці, освіті, охо­роні здоров'я, побуті та повсякденному житті; сформувати знання, вміння та навички, потрібні для свідомого оволо­діння елементами комп'ютерної грамотності. Важливо фор­мувати у старших дошкільників елементарне уявлення про комп'ютер як сучасний технічний засіб, що розширює ін­формаційні обрії, допомагає орієнтуватись у світі в умовах високої технізації життя; створювати передумови для роз­витку теоретичного мислення, елементарної рефлексії (ус­відомлення) способів дій; ознайомлювати з особливостями комп'ютера, зі способами керування комп'ютером за допо­могою клавіатури, "миші"; виховувати здатність розмірковувати; на занятті дотримуватися правил безпечної поведінки під час роботи з комп'ютером.

Основна форма організації навчання — заняття. Воно проводиться у вигляді бесіди педагога (який має відповідну заготовку) та практичної діяльності на комп'ютері. Для тактичних занять слід використовувати навчально-розвивальні та ігрові комп'ютерні програми, спеціально розроб­лені для дошкільнят, зміст та оформлення яких відповідає новим психофізіологічним особливостям дітей. Інше прог­рамне забезпечення не використовується.

Тривалість заняття — не більше 12 хв. Заняття за ком­п'ютером проводяться не за рахунок сну, прогулянки, оздо­ровчих заходів. Забороняється одночасно користуватися од­ним комп'ютером двом або більше дітям. Ефективність ор­ганізації життєдіяльності старшого дошкільника як користу­вача комп'ютера засвідчується певним обсягом знань, умінь та навичок, набутих ним у ході засвоєння різних тем.

Навчання дошкільнят комп'ютерної грамотності перед­бачає такі форми роботи: бесіди про комп'ютер та його зна­чення в житті сучасної людини, про сучасні інформаційні технології, про будову та основні складники комп'ютера; практичні заняття, спрямовані на засвоєння дошкільником елементарних прийомів "спілкування" з комп'ютером, роз­виток його здібностей, розширення та поглиблення уявлень про навколишній світ за допомогою спеціальних комп'ютер­них програм.

Щоб старший дошкільник міг вільно користуватися ком­п'ютером як засобом ігрової, образотворчої, пізнавальної ді­яльності, він має набути елементарної комп'ютерної грамот­ності. В ході індивідуальних бесід педагог пояснює дитині необхідність засвоєння правил дій з робочими пристроями комп'ютера, а в ході занять практичного спрямування на­вчає користуватися ними. Пояснює значення комп'ютера в сучасній Україні та світі, розповідає, як він використовуєть­ся у різних сферах життя. Звертає увагу на те, що комп'ютер — складний технічний пристрій, робота з яким вимагає дотримання правил безпечної поведінки.

Не слід боятися вживати в спілкуванні з дошкільниками такі терміни як миша, клавіатура, екран (дисплей), програма, дискета, компакт-диск, вказівник, курсор, клавіша тощо. За­звичай, діти шостого-сьомого років життя швидко засвоюють ці слова і самі вживають їх у відповідній ситуації. Педагог пояснює, як користуватися клавіатурою для керування поло­женням курсору, навчає робити це; ознайомлює з правилами роботи з "мишею", навчає користуватися її лівою кнопкою.

Педагог подає загальні елементарні відомості про сучасні інформаційні та комунікаційні технології, електронну пошту, комп'ютерні мережі та Інтернет. Він розповідає про застосовування обчислювальної техніки в науці, техніці, по­буті, охороні здоров'я тощо; узагальнює та збагачує уявлен­ня дітей про використання сучасної обчислювальної техніки та її роль у житті суспільства. Педагог формує у старших дошкільників елементарне уявлення про використання теле­фонних ліній для зв'язку між комп'ютерами, загальні відо­мості про електронну пошту, розповідає про важливість зв'язку на відстані в сучасних умовах життя.

Організовуючи роботу старшого дошкільника на ком­п'ютері, педагог має дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, визначених нормативними документами: добре про­вітрювати приміщення (не менш, ніж двічі), стежити за від­повідністю меблів вимогам: для першої зростової групи (1000-1150 мм) висота стільниці має дорівнювати 460 мм; стіл, розрахований на одну дитину, має бути завширшки не менш як 700 мм, завглибшки — 600-800 мм; стілець обо­в'язково має бути з вертикальною спинкою. Ноги користу­вача комп'ютера не повинні згинатися більш як на 90°, під столом має вистачати місця для вільного їх розміщення. Ви­соту стола зі стільцем слід добирати таким чином, щоб на­півзігнуті руки (наприклад, коли вони лежать на клавіатурі) спиралися або на стіл, або на підлікотник крісла. Хребет при цьому має бути прямим (неприродно нахилений стан хребта порушує легеневе дихання та* кровообіг черевної порожни­ни). Варто спочатку в ігровій формі навчити дітей правиль­но сидіти за комп'ютером, утримуючи найбільш природну позу, а вже потім дозволяти їм працювати на ньому.

Робоче місце дитини слід підготувати так, щоб їй було зручно працювати з комп'ютером. Для цього треба переві­рити розташування клавіатури і маніпулятора "миші" (чи не потребує робота з ними зайвого навантаження на різні гру­пи м'язів, зайвих рухів). Монітор розміщують так, щоб ек­ран був на 10-15° нижче від горизонтальної лінії погляду очей. Відстань від очей дитини до екрана має дорівнювати 40-80 см залежно від висоти символів на екрані.

При організації робочого місця дитини особливу увагу слід звернути на розмір та якість роботи "миші" як основно­го знаряддя, яким користується дитина. Неточна робота цього пристрою призводить до невідповідності переміщення вказівника на екрані рухам руки дитини, що дратує і викли­кає швидку втому. Не рекомендується використовувати "миші" старих моделей. Розмір "миші" має відповідати роз­міру руки дитини.

Проведення ігор і занять з використанням комп'ютерної технології в умовах дошкільного навчального закладу пе­редбачає організацію комп'ютерно-ігрового комплексу, до складу якого входять комп'ютерна зала (кімната), ігрова за­ла та зала релаксації.

У комп'ютерній залі (світлому, добре провітреному при­міщенні) розміщують комп'ютери. За санітарними нормами комп'ютери (монітори-екрани) встановлюються на відстані, не меншій за 1,2 м один від одного і не ближче, ніж 0,8 м від батарей опалювання. Загальне освітлення робочих місць у комп'ютерній залі має підтримуватись у межах 300-500 люкс. Норма площі на один комп'ютер становить не менше 6 кв. м. Не можна встановлювати екрани комп'ютерів навпроти вікон. Природне світло має падати збоку, а штуч­не — згори. На вікнах мають бути штори або жалюзі. У комп'ютерній залі слід підтримувати певний рівень вологос­ті повітря. Не можна допускати перевищення норм показни­ків електростатичності у приміщенні, захаращувати його сторонніми меблями, іграшками (особливо м'якими). Що­дня слід проводити вологе прибирання приміщення.

Робоче місце педагога оснащується комп'ютером такого самого типу, що й на дитячих робочих місцях, принтером для чорно-білого та кольорового роздрукувування методич­них матеріалів та дитячих робіт.     

Зала релаксації — своєрідна оаза природи, де розміщено квіти, акваріуми з рибками, клітки з декоративними птахами тощо. Тут діти та педагог відпочивають, емоційно розвантажуються, виконують гімнастику для втомлених очей. Ігро­вий релаксаційний простір комп'ютерно-ігрового комплексу можна використовувати також для ігор та занять природни­чого циклу в звичному розпорядку дня.

Особлива увага приділяється дотриманню старшими до­шкільниками правил техніки безпеки. З цією метою склада­ється простий перелік правил користування комп'ютером, обов'язковий для всіх, і з використанням казкових персона­жів обігрується кожне з них та всі разом.

Під час роботи дошкільника на комп'ютері загальне освітлення кімнати має наближатися до світіння монітора. Важливо стежити, щоб на екрані не було бліків від вікон або освітлювальних приладів (щоб дитині не доводилося весь час крутити головою, аби розглянути зображення на різних ділянках монітора). По закінченні варто провести комплекс фізичних вправ для профілактики зорової та статичної втоми. Це вправи з тренування акомодації (найпростіша вправа — нанести на віконну шибку кружечок діаметром 5-7 мм: дитина протягом кількох хвилин переводить погляд із кружечка — відстань його від очей приблизно 25-30 см — на віддалений предмет за вікном і знову — на кружечок). Для дітей із порушенням зору показання до занять із ком­п'ютером установлює офтальмолог.

Вразливе Місце при роботі дошкільника на комп'ютері — порушення постави, це теж постійно має бути в полі зору педагога. Доцільно проводити профілактику порушень по­стави: розпочинати й закінчувати роботу з комп'ютером не­величким комплексом фізичних вправ, які запобігають роз­виткові сколіозу та інших захворювань опорно-рухової сис­теми. Для цього варто ознайомитися з існуючими комплек­сами вправ для зняття статичної втоми та профілактики по­рушень постави й скласти власний комплекс вправ, в якому враховуватимуться індивідуальні особливості вихованців.

Робота з "мишею" потребує дуже точних рухів, в яких варто вправляти дитину. Щоб вона не так швидко втомлю­валася від цієї роботи, треба виважено поставитися до скла­дності пропонованих їй ігрових та навчальних завдань.

Плануючи ігри та заняття з комп'ютером, слід урахову­вати багатофункціональність комп'ютерних програм. Вони допомагають дошкільникові здійснювати режисерську гру, стимулюють креативні здібності, гнучкість мислення, на­вчають грамоти, конструювання, математики, іноземної мо­ви тощо. За допомогою навчально-розвивальних програм старший дошкільник зможе збагатити свої уявлення і про навколишній світ, і про власне "Я".

Формування навичок роботи з комп'ютером — складний і тривалий процес. Тож цілком імовірно, що виникатимуть проблеми, пов'язані з формуванням неправильних дій, форм поведінки, навичок роботи з програмами тощо, які потім майже неможливо скоригувати. Доцільніше упередити їх, аніж потім перевчати дитину. Тож варто використовувати позитивні оцінки, хвалити за правильно виконані дії, спону­кати дітей повторювати їх, радіти своїм успіхам.

Ігри та заняття з використанням комп'ютерних техноло­гій проводяться відповідно до загального плану освітньої роботи з дітьми у дошкільному закладі. Плануючи цю робо­ту, важливо враховувати, що навчальні комп'ютерні програ­ми є своєрідними дидактичними іграми з математичним, мовленнєвим, природничим, людинознавчим змістом, які допомагають ознайомлюватися з довкіллям, конструювати, експериментувати, зображувати тощо. Тому в повсякденній практиці варто поєднувати звичайні та комп'ютерні ігри, які взаємозбагачують одна одну. Підкреслимо: фронтальні та змагальні методи роботи тут неприпустимі.

Вікова специфіка потребує індивідуальної форми органі­зації роботи дошкільника за комп'ютером. Вона будується як співпраця дорослого і дитини, що дає змогу користувачеві-дошкільнику, з одного боку, почуватися самостійним, а з другого — відчувати підтримку дорослого. Важливо, щоб педагог та його вихованці ставилися до комп'ютера як до пі­знавального, навчального інструмента, а не як до іграшки  або полігона ігор. У ході роботи з ним варто виховувати ін­телектуальні, вольові та емоційні якості особистості, куль­тивувати звичку до свідомої та сумлінної праці, вправляти в умінні долати труднощі, переживати радість пізнання та до­сягнення успіху. Доцільно надавати старшим дошкільникам право вибору, створювати умови для самостійної поведінки та творчої ініціативи, підтримувати їхнє прагнення експери­ментувати за доброзичливої та компетентної співучасті дорослих.